Мазок на флору у Києві

Під час кожного запланованого візиту до гінеколога після стандартного збору інформації, медичної історії, можливих проблем та візуального огляду лікар повинен оглянути жінку в дзеркалі. Цей тип огляду супроводжується взяттям зразка з зовнішніх статевих органів.

Цей вид дослідження дозволяє оцінити стан звичайної мікрофлори вагіни, наявність патогенної мікрофлори та цитологічний зріз. Один зі стандартних методів в акушерстві та гінекології — взяття зразка для аналізу. Потреба у цьому аналізі обґрунтована як для профілактики, так і для лікування.

Методика взяття мазка на флору

Мазок для проведення аналізу береться у жінок в плановому порядку один раз на рік з профілактичною метою, а також у жінок з ознаками запалення (печіння, виділення, дискомфорт під час статевого акту), якщо такі симптоми є. Також цей аналіз призначається жінкам, які планують процедуру ЕКО (екстракорпорального запліднення), а також вагітним жінкам один раз на кожний триместр (три рази протягом вагітності). Цей аналіз дозволяє визначити наявність патогенних мікроорганізмів в організмі жінки, їх кількість і, за допомогою додаткових досліджень, їх чутливість/резистентність до антибіотиків. У здорових жінок мазок показує склад мікрофлори вагіни і її рівень чистоти.

Методика взяття зразка на флору

Оптимальний час для взяття зразка — 5 і 25 днів менструального циклу, за декілька днів до або після менструації. Перед плановим забором зразка жінці слід утриматися від прийому антибактеріальних препаратів і сексуальних контактів за один-два дні перед візитом до гінеколога. Не рекомендується використовувати спринцювання, свічки, тампони або спеціальні гігієнічні засоби перед взяттям зразка. Перед аналізом проводиться гінекологічний огляд у дзеркалі. При заборі зразка акушер-гінеколог використовує стерильні рукавички та інструменти. Зразок береться з трьох точок — вагіни, сечового каналу та шийки матки. Зразок наноситься на скляні предмети лопаткою, і зразки з різних точок наносяться на різні скла. Зазвичай цей процес викликає мінімальний дискомфорт у здорової жінки.

Після збору зразка скла з матеріалом відправляються в лабораторію, де проводяться декілька методів дослідження:

Якщо кількість патогенних бактерій велика, але неможливо точно визначити їх морфологічні характеристики під мікроскопом (форма, розмір), проводиться посів бактерій на спеціальне поживне середовище, так званий культурний метод.

ПЦР (полімеразна ланцюгова реакція) — новітній метод, який дозволяє визначити збудника за його ДНК. Використовується, коли патогенну флору неможливо виявити стандартними методами.

Імуноферментний аналіз і радіоімунний аналіз ґрунтуються на мітці антигенів вірусу ферментами або радіонуклідами. Вони використовуються для виявлення певних інфекцій, наприклад, вірусу простого герпесу.

Після проведення аналізу лікар інтерпретує результати і, за потреби, призначає лікування, що ґрунтується на виявлених патогенних мікроорганізмах.

Інтерпретація зразка на флору та лікування

Різноманіття можливих патогенних флор при аналізі нескінченне, тому розгляньмо найбільш поширених збудників:

Найбільш поширеним збудником захворювань у зовнішніх жіночих статевих шляхах є гриби роду Candida, що викликають кандидоз, відомий також як молочниця. Це пов'язано з утворенням сируватих виділень, характерних для цього збудника.

На другому місці за частотою — збудник трихомоніазу. Ця хвороба супроводжується пінистими виділеннями, іноді з рибним запахом.

Ще одним поширеним збудником захворювань, що передаються статевим шляхом (ППСШ), є гонокок, що викликає гонорею, відому також як тріпер. У жінок інфекція гонококом часто протікає безсимптомно, але першим ознакою може бути дискомфорт у статевого партнера — слизово-гнійні виділення з статевого члена та печіння при сечовипусканні.

При недостатній або неправильній гігієні також може відбутися зараження кишковою паличкою урогенітальними шляхами. Цей збудник зазвичай не проявляє жодних специфічних симптомів, але при призначенні лікування лікар зазвичай обговорює з пацієнтом необхідність дотримання правил гігієни зовнішніх статевих органів.

Залежно від виявленої патогенної флори у матеріалі лікар призначає відповідне лікування: антибіотики, протигрибкові препарати, противірусні засоби. Лікування будь-якої ППСШ також потребує лікування статевого партнера, утримання від статевих контактів під час лікування та підвищеної особистої гігієни.

Записатися на прийом